lilidiya: (Default)
Наша сім'я - тато, мама і п'ять донечок віком від півтора до тринадцяти років. Останнім часом я пишу тут рідко, більше збираю важливу для себе інформацію. Але можна пройтись різними тегами, щоб зрозуміти чим ми живемо :)

Ми запрошуємо до нас у Трускавець сім'ї з Криму і південних областей України, якщо все ж таки війна... Не дай Боже...

Приглашаем семьи с Крыма к нам в Трускавец.
lilidiya: (Default)
Звіт з фотками :)

Повторю коротко події дня, а потім фотки.

Почали ми в 19.00. Муж говорив, що так рано він ще не починав :) Мали коротку молитву. Потім були танці і конкурси. Давно вже ми з мужем так не "вишивали" вальси і польки (дуже давно не були на весіллі :). Вперше наші діти бачили як ми танцюємо не лише вдома :). Найдивніше, що цікаво було всім - від Іринки (рік і три місяці) до старших пань віку моєї мами. Всі разом (діти, підлітки, молоді, зрілі і старші) танцювали в колі і тішились.

багато фоток )
lilidiya: (Default)
Точніше, його святкування :)
Як сьогодні сказав мій муж - у мене завжди щось новеньке, якось інакше кожного року.
Такого як сьогодні ще точно не було! Я запросила друзів з молитовної спільноти і священника, який разом з дружиною та дітьми також є нашими добрими друзями. І попросила священника посвятити хату. І обручку (муж подарував мені на день народження нову обручку, бо стару я загубила... два роки тому). Це було гарним початком святкування.
А потім ми гарненько спілкувалися і смакували страви святкового столу. Ми - 11 дорослих у кухні і 13 дітей в кімнатах. Дітей до речі не було ні видно, ні чути. Як завжди. Але для батьків, які були в нас в гостях вперше, то було дивно :)

Подарунки поділилися на дві категорії: суто практичні (чайник і хлібопічка) та духовні (хрест з благословінням дому та статуетка Матінки Божої і вервичка з Меджугор'я).

А ще мені нагадали, що можу загадувати бажання. Це мене "ошарашило", але задуваючи свічку на торті, все ж загадала :)

Фотки будуть завтра. А сьогодні я дуже вдячна за таке свято! І за друзів! І за спільноту, про яку мріяла...
lilidiya: (Default)
Все ніяк у нас не складеться. Хоча ідея мені дуже подобається! Старшенька проти :) )

І знову багато про Ольвію )
І трошки про Марту :) )

Порадьте щось, будьласочка (якщо дочитали до кінця, за що велике спасибі!)
lilidiya: (Default)
Сьогодні за одинь "зустріла" найважливіші моменти життя. Сьогодні почала вести "Школу народжувати" в Дрогобичі при Карітасі. Прийшли три вагітних і чотири інструктори :). Але пройшло добре! Зі знайомством, гімнастикою, моєю розповіддю про диво розвитку дитини в лоні матері та чайочком з пляцком наприкінці :).

Перед цим заходила до знайомої, яка народила дівчинку три тижні тому. Таке чудесне немовля!!! Я намагалася переконати з7-річну "новоспечену" маму, що дитинці потрібна лише її любов у вигляді ГВ, носіння на ручках, внутрішнього спокою та приємного голосу мами... Дивним було це спілкування... "З висоти свого польоту" розумію, як мало потребує дитина - лише те, що мама може їй дати. А ми, дорослі, так часто слухаємо не потреби дитини, а всякі різні теорії "як правильно або неправильно"... Молодій мамі замість любові і підтримки всі намагаються дати свою оцінку і розказати, "як має бути"...

Ще дзвонила моя колега з університету і розповіла про смерть свого батька. Для мене це не було неочікувано, в її батька пів року тому відмовили нирки. Але, як виявилося, помер він... від запалення легень... Коли його привезли в лікарню з гарячкою і кашлем - ніхто не захотів брати його у своє відділення... була підозра на туберкульоз. У прийомному покої він провів 5 годин, без жодної допомоги, без ліків... а потім помер в реанімації... Здається з медициною стає дедалі гірше... При тому, що поруч були рідні, готові платити...

А найважливішою подією стала менархе нашої старшої доньки! Росте дівчина...
В найближчих планах тата - купити коштовність і запросити в ресторан на побачення. Щоб офіційно стати її першим лицарем і охоронцем. Цю відповідальність тато колись передасть її майбутньому чоловіку :) А до тих пір дівчина має бути впевнена, що вона має захист і опіку. А наша любов буде з нею завжди!

lilidiya: (Default)
Давно не викладала фотки меншеньких красунь. Завдяки теплій осені ходять в платтячках і дуже тішаться:
Мартуся. Через місяць їй буде шість років.


Евелінка. Майже три з половиною рочки.


Іринка. Рік і місяць.


Ще фотки )
lilidiya: (Default)
Часом проводимо прекрасні вихідні у Львові. Цілою сім"єю. Бо старшенькі і так щотижня у Львові: ввечері в п"ятницю мають пластові сходини, а в субоиу вчаться в Креативній міжнародній дитячій школі.

А я з меншенькими у Львові рідко... То для нас - ціле свято!!! Для мене це свято спілкування з друзями. Стараюся всіх відвідати і зі всіма поспілкуватися (всіх правда - аж ТРИ сім"ї, але то є справжні друзі!!!)

Дуже дякую Олі та Максиму за гарну гостину! Так приємно спілкуватися на дійсно глибокі теми, які цікаві нам. Важлива інформація для зростання приходить у такому спілкуванні. І просто приємно почувати себе БАЖАНИМ гостем :)

А діти мали цього разу театральні вихідні. Поки старшенькі були в суботу у КМДШ, бабуся з меншенькими пішли в Театр ляльок на "А де ж п"яте" - як ніби про нас :). А в неділю бабуся взяла чотирьох внучок в Оперний театр:






А ще я полікувала зуби... Три години на чотири зуби, два з них - удалення нервів... Дякую мамі, яка побула з меншенькими, особливо Іринкою і дала мені таку можливість!!! Іринка навіть заснула в бабусі на руках :)
lilidiya: (Default)
Вина поражает в самое сердце – вы расстраиваетесь и хотите от неё избавиться. Это очень неприятное чувство.

Желание избавиться от этого чувства очень соблазнительно. Хочется переложить ответственность на кого-то или на что-то другое, получить признание у других людей, стать идеальным родителем. Это может проявляться в том числе в перекладывании ответственности на незрелого ребёнка, который не может справиться со своими чувствами, за его/её поведение, когда они явно не могут его контролировать. Но в вашем мире и мире вашего ребёнка есть вещи, к которым вы непричастны и за которые не несёте ответственность. Налаживание взаимодействия со своей виной поможет вам быть ближе к вашим чувствам и интуиции.

Понимание того, насколько вы важны для этого развивающегося существа, означает, что чувство вины входит в формулу родительства так же, как и недосыпание.

Взято з http://alpha-parenting.ru/2013/09/25/vina/
lilidiya: (Default)
Ось такі "Листочки на воді" намалювала сьогодні Мартуся в школі мистецтв:


Дивуюся часом... І це можуть мої діти?!!...

А ще - я маю близнят... Ви хіба не знали? Дивіться:


Хіба ж не подібні?


Вже тиждень поспіль включаю дітям мультик Франклін на польській мові (Ольвія почала вчити польську в 5-му класі як другу іноземну, а всім решту - теж треба би було... хоча б для розуміння). Бо я така противна мама - включаю мультики лише на іноземній мові (вже як псувати зір і мозок - то хоч з якоюсь користю :). Тому англійську і російську діти розуміють. А тепер ще й польську - бо сьогодні вже співали "Дещ і слоньце" і намагалися говорити польською :)
lilidiya: (Default)
Точніше - за тиждень буде цілий рік дитині!Досягнення і фотки )
lilidiya: (Default)
Мені дуже страшно, бо барабанить сильно по даху (все ще звикаю жити у власному будинку під власним дахом :). А ще як згадаю, що тому дахові років більше ніж мені... і там є малесенькі дірочки... (як в анекдоті про герметичність машини: японці перевіряють так: залишають на ніч кота, якщо до ранку здох, значить все з герметичністю в порядку. А наші теж залишають кота... Якщо до ранку... зник... значить десь є малесенька дірочка...)

Зате дітям не страшно. Просились на вулицю. Спочатку пішли тішитись проливним ливнем старші. Менші, побачивши цю радість за вікном теж захотіли приєднатись:

Read more... )
lilidiya: (Default)
Василь приніс великого білого гриба.
Я його сфоткала на столі... а заодно і всіх нас за обідом :)


Оскільки мене за столом немає (я ж фоткаю)... Але ж я теж частина сім"ї, то попросила сфоткати мене окремо... з грибом... і Іринкою - для порівняння величини гриба :)

Дякую

Sep. 21st, 2013 11:36 pm
lilidiya: (Default)
Ще сьогодні зранку все було дуже зле. Вже кілька днів дуже зле, а за ніч я дійшла висновку, що насправді розчарована і у своєму житті, і у своїх відносинах... І треба щось міняти... Хоча, може це поштовх до чогось зовсім іншого...

Але протягом дня я отримувала інформацію... Саме ту... Потрібну мені саме зараз... Дещо я перепостила сьогодні, дещо просто залишиться в моїй пам'яті... Дякую!!!

А ще цікавим було те, що допомагати людям, коли мені зле - то найкращі ліки :). Двічі дякую за ці можливості!!! Завдяки тому спілкуванню я вилазила з глибини своїх проблем і ставала збоку... І чужих проблем і своїх... Приємно, що вдалося чимось допомогти :)

Одним словом, я вже не почуваюся загубленою, розчарованою і "все пропало". Звичайно, проблеми нікуди не ділися. Проте, я розумію, що таким є мій Шлях і зараз це мій урок. Дуже дякую за інформацію і підтримку, яка приходить вчасно, я розумію, що я не сам-на-сам з проблемами... Я просто вчуся :)
lilidiya: (Default)
Будь, пожалуйста, послабее. Будь, пожалуйста.
И тогда подарю тебе я чудо запросто.
И тогда я вымахну - вырасту, стану особенным.
Из горящего дома вынесу тебя, сонную.
Я решусь на все неизвестное, на все безрассудное -
В море брошусь, густое, зловещее, и спасу тебя!..
Это будет сердцем велено мне, сердцем велено...
Но ведь ты же сильнее меня, сильней и уверенней!
Ты сама готова спасти других от уныния тяжкого,
Ты сама не боишься ни свиста пурги, ни огня хрустящего.
Не заблудишься, не утонешь, зла не накопишь.
Не заплачешь и не застонешь, если захочешь.
Станешь плавной и станешь ветреной, если захочешь...
Мне с тобою - такой уверенной - трудно очень.
Хоть нарочно, хоть на мгновенье - я прошу, робея,-
Помоги мне в себя поверить, стань слабее.

Роберт Рождественский.
lilidiya: (Default)
Поїхали ми з Ольвією та Іринкою у Львів на майстер-клас Людмили Гридковець. Василь вже другий день у Львові працює, тож Дануся залишилася вдома за старшу з Мартою та Евеліною. Казала, щоб я не переживала, в них все буде добре. Звичайно, я переживала... Але в них все було добре :)

Дануся повністю розписала день (коли які уроки, коли прогулянки, коли їжа, про мультики та ігри теж не забула :)


Read more... )
lilidiya: (Default)
Я таки знайшла спільноту. Хоча я ще не там, але духовний отець цієї спільноти мені дуже подобається. Відчуваю довіру... напевно, так як овечка до пастуха... чомусь таке відчуття :)

А ще ми подружились сім"ями. Його дружина робить багато проектів, які мені цікаві і ми співпрацюємо тепер. А їхні діти часом в нас бавляться (коли батьки особливо зайняті).


І хоч ми познайомились ближче і трохи подружились, це не змінило мою думку про отця, його авторитет як священника від цього не впав і він "не опустився" до рівня звичайного смертного :) Хоча, звичайно, цікаво спостерігати зі сторони на взаємостосунки у сім"ї священника, бо таки є людське :). Але є й відчуття того, що цей священний має духовну силу і це щось інше ніж просто його особистість...
lilidiya: (Default)
Маю трохи часу. Буду згадувати події за останні місяці... Давно мене тут не було...
Read more... )
lilidiya: (Default)
Хоч це тепер і не моє свято... Я і не впевнена, що взагалі свято... Але на "Урочисте відкриття нового навчального року" ми таки пішли всією сім"єю. Перед тим всі разом були на Літургії. Ось фотки зі школи:


Ольвія з найкращою подругою у Трускавці:


А ще я дуже тішуся, що Мартуся не пішла в перший клас! І дуже сподіваюся, що якось так станеться, що взагалі не піде, а буде радісно вчитись вдома. Бо ця система давно застаріла!!!

Вже багато було обговорено з цього питання, але найбільше мені подобається ролик Сера Кена робінсона - коротко і ясно. І дуже цікаво!!!

Profile

lilidiya: (Default)
lilidiya

March 2015

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 27th, 2017 10:50 pm
Powered by Dreamwidth Studios