lilidiya: (Default)
Точніше, його святкування :)
Як сьогодні сказав мій муж - у мене завжди щось новеньке, якось інакше кожного року.
Такого як сьогодні ще точно не було! Я запросила друзів з молитовної спільноти і священника, який разом з дружиною та дітьми також є нашими добрими друзями. І попросила священника посвятити хату. І обручку (муж подарував мені на день народження нову обручку, бо стару я загубила... два роки тому). Це було гарним початком святкування.
А потім ми гарненько спілкувалися і смакували страви святкового столу. Ми - 11 дорослих у кухні і 13 дітей в кімнатах. Дітей до речі не було ні видно, ні чути. Як завжди. Але для батьків, які були в нас в гостях вперше, то було дивно :)

Подарунки поділилися на дві категорії: суто практичні (чайник і хлібопічка) та духовні (хрест з благословінням дому та статуетка Матінки Божої і вервичка з Меджугор'я).

А ще мені нагадали, що можу загадувати бажання. Це мене "ошарашило", але задуваючи свічку на торті, все ж загадала :)

Фотки будуть завтра. А сьогодні я дуже вдячна за таке свято! І за друзів! І за спільноту, про яку мріяла...

Дякую

Sep. 21st, 2013 11:36 pm
lilidiya: (Default)
Ще сьогодні зранку все було дуже зле. Вже кілька днів дуже зле, а за ніч я дійшла висновку, що насправді розчарована і у своєму житті, і у своїх відносинах... І треба щось міняти... Хоча, може це поштовх до чогось зовсім іншого...

Але протягом дня я отримувала інформацію... Саме ту... Потрібну мені саме зараз... Дещо я перепостила сьогодні, дещо просто залишиться в моїй пам'яті... Дякую!!!

А ще цікавим було те, що допомагати людям, коли мені зле - то найкращі ліки :). Двічі дякую за ці можливості!!! Завдяки тому спілкуванню я вилазила з глибини своїх проблем і ставала збоку... І чужих проблем і своїх... Приємно, що вдалося чимось допомогти :)

Одним словом, я вже не почуваюся загубленою, розчарованою і "все пропало". Звичайно, проблеми нікуди не ділися. Проте, я розумію, що таким є мій Шлях і зараз це мій урок. Дуже дякую за інформацію і підтримку, яка приходить вчасно, я розумію, що я не сам-на-сам з проблемами... Я просто вчуся :)
lilidiya: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] notonties at О мужьях и женах.
SacredMarriageО мужьях и женах.

Кто такой муж? Я не раз задавал этот вопрос Вселенной и неизменно получал один ответ: "Муж тот кто ведет женщину по жизни". Помните символ мужского - кружечек со стрелочкой. Направление. Это единственная необходимая функция все остальные — могут присутствовать, либо нет. Абсолютный минимум. Если есть все остальное, а этой функции нет - это кто угодно, но только не муж. Многие требуемые от мужа функции, на самом деле принадлежат папе. И взрослая женщина вполне может обходиться без них.

lilidiya: (Default)
Originally posted by [livejournal.com profile] kakie_slojnosti at Вся правда о сильных женщинах
Оригинал взят у [livejournal.com profile] hloflo в Вся правда о сильных женщинах
В чем сила, брат сестра?
Нашла у [livejournal.com profile] become_a_woman замечательный пост тут.
Снабдила его любимыми картинками и вот что получилось:)

"Сильная женщина это не та которая все на себе тащит, не та которая все за всех решает, переживает за всех и суетиться, не та что больше всех работает.

Сильная женщина это та, которая имеет в себе силы не думать о плохом. Не просто скрывать это, а по-настоящему верить в людей, в Бога, в то что все будет хорошо в её жизни и в жизни её близких.


Сильная женщина это та, которая имеет в себе силы не начать обвинять, проклинать других людей или жизнь. Сильная женщина благословит даже тогда когда казалось бы благословить не на что и не за что. Она найдет крупицы, которые помогут ей подчеркнуть благость и убрать внимание с негатива.

Сильная женщина это та которая находит в себе силы давать другим возможность служить. Не та которая провоцирует на заботу о ней, не та которая манипулирует. Не та которая услуживается до смерти сама. Сильная женщина это та, которая создает пространство для служения и предоставляет выбор, а также время на принятие решения. Она не привязывается к результату".


lilidiya: (Default)
Маю трохи часу. Буду згадувати події за останні місяці... Давно мене тут не було...
Read more... )
lilidiya: (Default)
Пройшла я літню школу з методів розпізнання плідності. Школа була 5-ти денна, у с. Стрілки Старосамбірського району. Їздили ми сім"єю лише без старшеньких (а вони на морі :)

Read more... )


І наша сімейна фотка:
lilidiya: (Default)
Три дні тому (в п'ятницю) муж поїхав на вечерю у Львів. Мав вернутись у суботу зранку... Сьогодні вже неділя вечір... Мужа немає... Приїде завтра зранку... За цих три дні дзвонив, напевно, разів три-чотири (і ще пару раз я)... Навіть не дуже розумію, навіщо він затримався.

А я з трьома меншими сама. І в мене болить коліно... Сьогодні правда вже менше, зате Іринка сьогодні не в гуморі. Написати, що не злазить з рук, не піднімається рука... Бо спочатку ниє хоче на руки, а потім кусається і відбивається... Але як тільки спускаю з рук, починається все знову - на руки!

Але найважче - не фізично, хоча і то нелегко... Найважче - морально. Бо банально не маю з ким поговорити... Не прижилася я тут... Не знайшла подруг чи просто кола спілкування... І це боляче... Я розумію, що інакша і мене цікавить те, що рідко кого цікавить... Але я теж потребую спілкування живого, і навіть просто "буття разом", а ще дуже хочеться турботи...

А сьогодні свято. Велике і гарне! Добре, що мої старшенькі вчора ввечері пускали він очки і стрибали через вогонь на таборах. А мені без спілкування важко. Навіть віртуальне не дуже вдається через Іринку. От зараз всі сплять, а я нию... Бо кому ще розкажу, чого мені бракує, як не тут?
lilidiya: (Default)
Ходила сьогодні в костел на вечір духовної музики (дякую мамі, що відкрила мені таку нагоду!). З трьома меншими (старші, включаючи племінника Теодора, який приїхав до нас у гості, роз'їхалися по таборах, до речі Дануся - на першому в житті юнацькому таборі!). Мартуся з Евелінкою вели себе чудово - трохи слухали а трохи бавитись на подвір'ї. Іринка теж була чемна - трохи бавилась і трохи каталася у візку (точніше діти її катали).

Під кінець концерту я стояла біля дверей (ще слухала завершення і дивилася за дітьми на подвір'ї, виходить жіночка і каже мені: "Вам ніхто не говорив, що Ви подібні на Божу Матір?"...

Приємно! Але то все діти. Бо прийшла додому, подивилась у дзеркало і ... Не такою я уявляю собі Божу Матір... Але кожна жінка з немовлям є схожою на Неї
lilidiya: (Default)
Мені повезло :). Такою вільною і щасливою я стала на п'ять років раніше. І мені насправді так цікаво жити!

Originally posted by [livejournal.com profile] dobrianka at Девочки за 40
Девочки за 40 - они такие девочки! Они ранимы и даже беззащитны. Они наивны и доверчивы, почти как в тринадцать.
Они давно забыли грубоватую романтику 15-летних, активный задор 25-летних, и рациональный напор тех, кому за 30.
Они много видели.
Потом зажмурились.
Потом открыли глаза.
И увидели новый мир, новых себя, новую жизнь.

Они снова верят в лучшее, потому что худшее, как правило, с ними уже случалось. И они выжили - именно для того, чтобы снова верить в лучшее. Они получают лучшее: потому что способны его разглядеть даже там, где прочие ничегошеньки не замечают. У них отточенный взгляд, чуткий слух и нежные руки. Поэтому оно, это самое лучшее, к ним так и льнет, так и льнет...

Они красивы. Нет, что вы - они не симпатичны. Они удивительно красивы, потому что признали, что у них именно вот такие попы, именно вот такие груди, такие носы и такие ноги. Они научились любить эти попы-груди-носы-ноги так, что теперь кто угодно в них влюбится. Например, запросто влюбится вот то самое лучшее...

Они знают тайну, эти девочки за 40. Они уже переели этих приколов про "миллионы", "карьеры", "успешность" и "социальный статус". Они теперь точно знают, что самое главное - совсем не то, что показывают по телеку, пишут в интернет, постят в соцсетях и рассказывают на тренингах. Они про это самое главное знают и помалкивают. Про то, что главное  в жизни - сама жизнь:  ее вкус, цвет, ритм, запах, умение наслаждаться и радоваться каждому дню.

У них давно нет отточенных фраз, заготовленных приемов соблазнения и дежурных нарядов на выход. Они перестали "быть в активном поиске". Они нашли того, кто им так нужен был все эти годы - себя, настоящих. И оказалось, что такие, настоящие, они очень и очень интересны всем окружающим. Ну практически всем, и достойным мужчинам - тем более.

Они снова умеют плакать навзрыд и хохотать взахлеб. Они уже отходили свое в бронежилете социальных приличий, требований, запретов и разрешений. Они ненавидят то время, когда нужно было ровно держать спинку, что бы ни случилось, улыбаться, даже если хочется рыдать, и кивать, когда надо бы треснуть посильнее. Им надоело держать в себя в руках, они руки разжали - и на свободу вышла живая, чувственная, настоящая...

Они живут как дышат: то бурно, то тихонько, то нежно и чуть слышно, то торопливо и азартно...Дышат в ритме жизни, живут в ритме дыхания. Наконец-то, после 40, у них это начало получаться: жить в одно время с жизнью.

Девочки за 40 ужасно любопытны. Как-то так получилось, что после "да я сама все знаю!" начинается "ой, девчонки, сколько всего клевого вокруг!" И танцы, и йога, и программирование, путешествия и кулинария...Они творят жизнь, нанизывают бусинки своих новых, открывшихся как дыхание талантов, они пишут картины, разрисовывают тарелки и покоряют горы. И у них все получается.

Девочки за 40 совсем не тетки. Они носят длинные юбки, потому что это очень красиво. И короткие тоже носят, и джинсы. И бижутерию разную, от отечественной до индийской, забросив в шкатулки дорогие "фирменные" украшения. Им же не надо больше доказывать, что "и у меня есть бриллианты". Им важно, чтобы им нравилось. Они не хотят ничего знать про "модно", "тренд" и "в этом сезоне". Им надо чтоб лично им - красиво. И в этом красиво очень много женского, теплого и неторопливого.

Девочки за 40 перестают считать калории. Потому что любовь, интерес, движение, азарт, вдохновение работают куда лучше фитнесс-залов и пластических хирургов. Ну да - именно поэтому они и стали такими красивыми...

Девочки за 40 послали далеко и надолго все тайм менеджменты, мотивационные спичи и трансформационные речи. Они знают цену каждой минуте, везде успевают, никуда не опаздывают, потому что никуда не спешат.
Не достигают.
Не борются.
Не добиваются.
Они просто живут.
И точно знают, что еще через 40 все будет наааааамного интереснее...
lilidiya: (Default)
Картина майже готова... Яким кольором зробити фон, підкажіть, будь-ласка?
lilidiya: (Default)
За останній місяць півтора намалювалися нами кілька шедеврів:


Вгадаєте, де чий?

а тепер - розгадка. По-картинно :) )
lilidiya: (Default)
Запросив мене муж на індійську вечірку в бізнес клубі. А Індією я цікавлюся вже давно... ще з часів Мітхуна Чакраборті та його "танцюй. танцюй" :)
Зараз, правда, дещо в іншому руслі... я б сказала... дещо глибшому...

Але, на жаль, Індії там було мало, бізнесу набагато більше... Два справжні індуси презентували індійський ресторан "Резон" (вул. Чайковського), ансамбль "Едельвейс" "намагався" танцювати індійські танці (хоч насправді це було більш схоже на арабські). Проте була пара, яка справді глибоко цікавиться Індією - чоловік презентував йогу, а жінка розказувала про ведичну кухню і приготувала на пробу ведичні солодощі. Цікавим було їх питання про те, як я до цього прийшла, а другим запитанням - "І Ви напевно народжували вдома" :). Хоча я не бачу тут прямого зв"язка...

Ось наші фотки (там були костюми):


Розумію, що це не індійські костюми, але це те, що було для фотографування... Свідчить про "кількість" індійського на вечірці...


Старших дітей ми залишили в бабусі. А Іринка тішилась вечіркою! А як нею тішились інші учасники! Особливо учасниці... Особливо ті, які залишили кілько-місячних дітей вдома... бо то ж робота... а я просто відпочивала :)


Тут трохи видно "розмаїття костюмів"... :)


А потім ми прогулялися вечірньо-нічним Львовом (у тумані та ожеледиці...). Купили по дорозі квіти для мами (гіацинт у вазонку) і щасливі повернулись додому (мого рідного, де я виросла, тобто до бабусі :). І навіть каблуки (я була в чоботах на каблуках) у поєднанні з 9-ма кілограмами в слінгу не зіпсували мені вечора, хоча каблуки я взуваю ну дуже рідко... вагітність і слінг не сприяють...
lilidiya: (Default)
останнім часом пустує... є кілька причин на то...
1. Іринка -ручна дитина. Читати з нею на руках я ще можу (хоча останнім часом вона почала активно бавитись ручками і ніжками, тож намагається до всього дотягнутись). А коли це дитя спить, то треба встигнути і їсти зварити (а я в більшості варю свіженьке), і поприбирати, і прання закинути в пральку а потім розвісити (мінімум одне кожного дня). Оце й всі мої турботи. Поки що більше не встигаю нічого, та й сил не дуже є... і холодно... таке враження, що всі мої сили йдуть на "боротьбу з холодом"... не люблю ходити в хаті вдягнутою в теплі шкарпетки і светр і все одно мерзнути...

2. Особливо нічого в мене не трапляється. Усі дні схожі один на одиного... Навіть не гуляємо часто, бо холодно... Зате діти ходять по школах-гуртках. А ще старшенькі майже щотижня їздять у Львів. Пластують... Завтра знову їдуть, буде День Пластуна на вихідних. Там і відмітять Данусин день народження.

3. Я знову посиленно займаюся саморозвитком, слухаю лкції, читаю, часом навіть фільми цікаві пізнавальні трапляються. І це така внутрішня робота, що назовні і розказувати поки що не дуже хочеться.

4. А так, між іншим, мріємо з мужем про нову кухню і ворядкування подвір"я навесні. І, здається, ці мрії збудуться, бо Василь вже серйозно починає "бачити кухню"...

5. А ще - мрії збуваються - я почала займатись малюванням... Була вчора на першому занятті в Школі мистецтв (простіше кажучи - домовилась з вчителем, де займаються старшенькі). Малювала натюрморт... Вперше з часів школи... За півтори години намалювала глечик і грушку... олівцем на форматі А3... Вчитель сказав, що якісь задатки таки є, бо інакше б зовсім нічого не вийшло. :) Завтра буду розмальовувати фарбами. Мені подобається!!!
lilidiya: (Default)
 Пройти тест заново
Вы - Платон

Вы светлый и вдумчивый, но иногда слишком эмоциональный человек, большой идеалист по природе. Вы религиозны; даже если Вы не принадлежите ни к какой конфессии, Вы склонны к мистике.

Вы стремитесь к абсолютной гармонии с собой и с окружающим миром, но иногда Вы бываете слишком требовательны к людям и из-за этого разочаровываетесь в них.

Существует многое в мире, что бы Вы хотели изменить в лучшую сторону. Вы мечтательны и поэтичны и всей душой стремитесь к прекрасному, но, к сожалению, очень многие из Ваших желаний практически неисполнимы...
lilidiya: (Default)
бувають різними. Люди звикли ділити на позитивні (радість, щастя, задоволення, любов, тощо) і негативні (гнів, образа, страх, жадібність, тощо). Колись на психології ми вчили, що знак емоції (плюс чи мінус) не має значення. Важлива для людини лише інтенсивність. Мені це ще тоді здалося дивним. Хоча по собі помічала, що якщо я сподівалася на щось приємне (як правило, хотілося уваги коханого), а цього не сталося, то я досягала цієї уваги вже в негативний спосіб (через сварку і негативні емоції)... Так мені було легше... Не тримати образу в собі, по перше, і все-таки отримати увагу коханого (хоч якусь, точніше - негативну, аби не байдужість), по-друге...

Зараз я намагаюся зростати духовно, і розумію, що образа, страх, гнів, заздрість, жадібність і найголовніше - гординя - є моїми гріхами, вони заважають розвиватись чи просто Любити. Вони вилазять мені хворобами чи іншими ситуаціями, щоб я їх помітила в собі і працювала над собою. Я їх вже добре знаю і не відмовляюся від них. Проте, я не можу від них позбавитись сама... Я молюся, щоб Бог допоміг мені в цьому, бо я все одно відчуваю ці емоції, хоч і знаю, що вони не є добрими. А ці емоції штовхають мене до "недоброї" поведінки...Одним словом - зачароване коло...

А в неділю прийшло ще одне відкриття - ці емоції мусять бути... вони мусять бути частиною мене... адже не може бути позитиву без негативу, тоді світ стає одностороннім і дуже категоричним. І якщо я хочу відчувати сильні позитивні емоції, тоді я маю дати собі право відчувати і негативні емоції. Бо я ще не хочу "нірвани", де емоцій зовсім немає, а є лише спокій (плюс і мінус врівноважуються в нуль...). Я справді хочу радіти, бути щасливою і любити. А отже я маю і відчувати негативні емоції. Моїм завданням тоді залишається - не дати негативним емоціям керувати мною, визначати мою поведінку... Тобто я можу їх відчувати наче відсторонено, наче зі сторони споглядаючи на себе і розіміти при цьому, що ця негативна емоція це не я, це не суть моєї душі. Просто в якийсь момент мені (моїй душі чи моєму тілу) потрібно її пережити, пропустити через себе, щоб вона пішла...
lilidiya: (Default)
Приходьте! Будемо мріяти!!! і мислити позитивно :)
lilidiya: (Default)
Итак, среди пряностей Вы... Лавр
Лавр недаром прозвали благородным. Это действительно так. Эти люди никогда не соврут, им чужды хитрость и лесть, они чисты, открыты, честны, всегда говорят правду, только правду и ничего, кроме правды. Лавр часто бывает религиозным, он храбр, мужественен, отважен. Эти люди способны к наукам, не терпят бахвальства, чванства. Ими руководит альтруизм и желание помочь людям. Лавр стоик, он многое способен вынести, в любой ситуации оставаясь собой. К их отрицательным качествам можно отнести излишнюю прямолинейность, а также в отдельных случаях нетерпимость и требовательность.
Пройти тест

ЖЖ

Jan. 25th, 2012 07:12 pm
lilidiya: (Default)
Коли я починала писати свій журнал півтора роки тому, в мене було дві причини. Першою з них було бажання спілкуватися з родиною (які на той час були далеко за межами України, тому спілкування відбувалося, як правило, по Скайпу або ж під час відпустки раз на рік). Мені хотілося розказати близьким людям, як ми живемо, чим займаються їх племінниці, разом радіти їх досягненням чи порадитись про важливі моменти дорослішання доньок. Цю місію мій журнал виконав дуже добре, ми підтримували зв"язок, і по телефону чи Скайпу обговорювали останні події, про які родина дізнавалась з журналу.

Другою причиною такого відкритого журналу була ідея показати всім бажаючим будні багатодітної сім"ї. Показати, що чотири доньки - це велике щастя і їм вистачає материнської і батьківської любові (наперекір стереотипам), кожна дитина є особливою і по-своєму розвиває свої таланти, а не доглядає за молодшими :). Звичайно ж є і проблеми, проте радості в нашій сім"ї набагато більше!!! І нам, тобто батькам,  при цьому вдається і самим розвиватися, маючи час для себе (просто ми трішки змінили пріорітети). І ми зовсім не схожі на замучених дітьми - "спиногризами" і жорстокою буденністю. Ми - найщасливіші!!! І як батьки і як подружжя! Чого і всім бажаємо!!! :)

Потім я вирішила-таки закрити журнал. Можливо, моє сімейне життя та фотки моїх дітей і справді не повинні бути у вільному доступі у світових мережах... Кому цікаво - ласкаво прошу в друзі.

А вчора я зустріла в неті жінку, яка веде свій щоденник з такої ж причини (моєї другої - щоб показати, що багатодітність - це не ужас-ужас-ужас). Правда дітей у неї вдвоє більше, і при тому вона на рік молодша за мене. І живе в США.

Ось почитайте:  Оригинал взят у [info]marimarfaв Семья Уэлч



Речь идет о семье Алисы Уэлч и ее блоге http://resolved2worship.xanga.com

Они вместе уже четырнадцать лет. У них восемь детей – от 0 до 13 лет, четыре мальчика и четыре девочки. Они христиане, и очевидно, что вся их жизнь сосредоточена вокруг Бога. Она ведет хозяйство, фотографирует, шьет, с огромным вкусом и за небольшие деньги обустраивает дом, а точнее – череду съемных помещений (до замужества она успела немного проучиться в школе дизайна). В своем блоге Алиса пишет об обыкновенной будничной жизни, о детях (разбивая миф о том, что детям из больших семей не хватает материнского внимания), об отношениях с Богом и духовной жизни (она, пасторская дочка, иногда шутит о своей привычке «проповедовать»). Пишет довольно много и говорит, что ведение дневника с детства было для нее гарантией душевного здоровья. Но на мой взгляд, ее записи так же нужны и для душевно-духовного здоровья ее читателей :) Вся ее жизнь – свидетельство о том, как сильно Бог нас любит. и о том, как Он может проявлять Себя в тех людях, которые захотели стать для Него прозрачными и решили служить Ему – resolved to worship.

Если вы хоть немного читаете на английском, очень советую вам почитать это самим и посмотреть чудесные фотографии. А для тех, кто не читает – немножко моего перевода
здесь.  )
lilidiya: (Default)
Взято на http://otebe.info/goroskop2012/drakon.html

Гороскоп Дракона на 2012 год

Общий гороскоп на 2012 год Дракон
Год Черного Водяного Дракона является особым для всех представителей Восточного гороскопа, но для Драконов он будет определенно мистическим, знаковым, с точки зрения всего жизненного пути. На Дракона будет возложена некая миссия, от него будет зависеть многое, будь то работа, любовь или семья. Он может сделать свою жизнь и жизнь своих близких как можно более комфортной и счастливой, так и навлечь неприятности.

Основная перспектива года в том, что Дракон может многое изменить. Выход Дракона на новый качественный уровень возможен только благодаря внутренней духовной работе над собой. Потребуется не только правильно расставить приоритеты, но и произвести переоценку собственных ценностей. Некоторые дела, вдруг потеряют для Дракона значение, а другие приобретут иной смысл. То, что раньше было легко, станет трудновыполнимым, а то, что было сложным или недоступным, будет понято и достигнуто.

Работа и деньги: гороскоп на 2012 год Дракон
Являясь хозяином года, Дракон постарается быть первым в любых сферах жизни, но это вовсе не означает, что он оставит своих конкурентов далеко позади. Появятся некие враги или завистники, они будут символизировать препятствия и преграды для Дракона.

Контактировать с людьми следует осторожно, не стоит идти на поводу сомнительных личностей, особенно если это связано с денежными вложениями и проектами. Рекомендуется избегать личностей, рожденных под векторными для Дракона Знаками – Кота и Кабана.
Женщины-Драконы, с их прелестными странностями, будут более удачливы в сфере финансов, но не благодаря здравому смыслу, а интуиции.

Любовный гороскоп на 2012 год Дракон
Гороскоп на 2012 год обещает Дракону целый накал страстей, но романтические знакомства, плавно переходящие в серьезные любовные отношения, лучше заводить в ветреный месяц февраль, а также весной или осенью. Впрочем, даже такие длительные периоды любовного везения не исключают, что задумчивый Дракон может упустить любовь всей своей жизни. Потенциальный партнер Дракона в 2012 году - более глубокий и эмоциональный человек, чем он кажется с первого взгляда. Такими обычно являются представители Водной Стихии – Скорпионы, Раки и Рыбы.

Драконов, уже имеющих любовные или брачные отношения, их партнер порадует хорошим отношением и вдохновит на новые дела. Удачный период для воплощения давних совместных планов, для совместной работы и творчества.

Отношения и семья: гороскоп на 2012 год Дракон
Осенью 2012 года, с сентября по октябрь, в семьях Драконов вероятен напряженный, переломный момент. Причина и характер этих изменений имеет довольно широкий диапазон. Это могут быть проблема или конфликт, с постепенным угасанием к концу года, либо какое-то неожиданное событие, затрагивающее всех членов семьи.

Неблагоприятны скорые переезды на новое место жительства, покупка и продажа жилья второпях, смена рода занятий, смена работы, в том числе для членов семьи Дракона. Прежде чем осуществить какие-либо перемены, Дракону следует собрать семейный совет и «семь раз отмерить». Окончательный «вердикт» вынесет сам Дракон, пользуясь возросшей в 2012 году интуицией.
Дети Дракона, зачатые в любви и гармонии, в период, так называемого, парада планет, будут талантливыми и очень необычными.

Здоровье и энергия: гороскоп на 2012 год Дракон
Подавляющее большинство Драконов ожидает энергетический всплеск, возрастает сила интуиции, они будут видеть вещие сны или предвидеть некоторые события. Существующий материальный мир для Дракона будет тесно переплетен с тонким, невидимым миром. Освоение любых духовных практик будет результативным в течение короткого периода времени.

Драконы, имеющие слабое здоровье, смогут начать новый цикл лечения, и он будет намного эффективнее, чем когда-либо.
Благоприятно приобретение или обновление талисманов и оберегов, а также обряды и заговоры, направленные на улучшение здоровья, избавление и защиту от негатива.
lilidiya: (Default)
Зважаючи на жахливу погоду у Львові (цілий день дощ, який під вечір перейшов у мокрий сніг, під ногами - хляпа - жах!!!), я думала, що ніхто не прийде. Чесно кажучи я б двічі подумала, перш ніж виходити з теплої хати в таку погоду.

А таки прийшли! І навіть більше, ніж минулого разу (22 слухача сьогодні, два тижні тому було 17). Кількість зростає :). Це тішить! З"явилася навіть досить численна група тих, хто приходить кожного разу. Завдяки цьому взаємодія в групі стає щораз глибшою (що для психологічних тренінгів є дуже важливо). Ми проговорювали наш досвід дитинства і аналізували результати (дякуючи одному із слухачів, який дуже колоритно висловив свою життєву позицію, це було досить легко зрозуміти, просто дуже "очевидно"). Вчились ми також розуміти і приймати. Я свідома того, що за 4 години ми не встигли це все гарненько пропрцювати, проте ми старались "засіяти зерна"

Дуже дякую всім, хто був! Дякую за щирі оплески в кінці семінару! Це вперше нам плескали в знак подяки - і це так багато значить для нас!!! І дякую Богу, що маю можливість займатись, тим що мені насправді подобається і приносить користь іншим!!!

Profile

lilidiya: (Default)
lilidiya

March 2015

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 11:45 am
Powered by Dreamwidth Studios