lilidiya: (Default)
Точніше, його святкування :)
Як сьогодні сказав мій муж - у мене завжди щось новеньке, якось інакше кожного року.
Такого як сьогодні ще точно не було! Я запросила друзів з молитовної спільноти і священника, який разом з дружиною та дітьми також є нашими добрими друзями. І попросила священника посвятити хату. І обручку (муж подарував мені на день народження нову обручку, бо стару я загубила... два роки тому). Це було гарним початком святкування.
А потім ми гарненько спілкувалися і смакували страви святкового столу. Ми - 11 дорослих у кухні і 13 дітей в кімнатах. Дітей до речі не було ні видно, ні чути. Як завжди. Але для батьків, які були в нас в гостях вперше, то було дивно :)

Подарунки поділилися на дві категорії: суто практичні (чайник і хлібопічка) та духовні (хрест з благословінням дому та статуетка Матінки Божої і вервичка з Меджугор'я).

А ще мені нагадали, що можу загадувати бажання. Це мене "ошарашило", але задуваючи свічку на торті, все ж загадала :)

Фотки будуть завтра. А сьогодні я дуже вдячна за таке свято! І за друзів! І за спільноту, про яку мріяла...
lilidiya: (Default)
І в нас гості!!! Приїхала хресна мама Евелінки з сім"єю в гості на вихдні. Це так класно!!!



Фотки )
lilidiya: (Default)
Ось які квіти (вазонок) вибрали діти:


Ми йдемо вітати прабабусю:


І по дорозі насолоджуємось природою:


Прабабуся Ліда і бабуся Люда:



Read more... )

lilidiya: (Дануся)
Пригадалося... 10 років тому також був мороз і багато снігу. А в пологовому - була така спека, що не було чим дихати. А на вікнах були морозяні візерунки.

А ще - це були перші пологи. Було страшно. Але як сказала моя бабуся-гінеколог, це саме та ситуація, коли жінка має контролювати і розуміти процес у відповідь на мій страх, що я не зможу цього контролювати (я таки трохи контролюючий орган :). І я теоретично була готова. Все відбулося - як книжка пише :). Навіть дитину дали прикласти до грудей ще в родзалі (але вже спеленату), і потім забрали в дитяче відділення :(... І лежати в коридорі 3 години після пологів було досить неприємно. Хоча санітарка підвезла моє ліжко до телефону і я змогла передзвонити Василю і мамі.

Ще був тиждень у лікарні перед пологами (для перестраховки...). І це було моє перше перебування в лікарні... ЖАХ!!! бо я відразу попала в палату, де лежали 14 вагітних. Але потім я подякувала Богу за таку адаптацію, бо після пологів я попала в палату, де було лише 8 породіль, половину з яких я вже знала :). Думаю, що після шоку родів пережити ще шок такої палати було б досить складно... А, враховуючи "передпологову адаптацію до лікарні" - все було в порядку.

А ще в день пологів зранку дивився лікар (тому й сталися пологи в ту ніч :), а потім прийшла мама і принесла морозиво. Я вже розуміла, що процес почався. Але чемно з"їла морозиво і нічого мамі не сказала. Хоча мама й так догадувалася (добре мене знає :)

Дуже шкодую, що тоді було неможливим перебування з дітьми. Але нам давали дітей на годування приблизно на 2 години замість одної. Оскільки годувань було 6, то можна сказати, що більшу частину часу Дануся все-таки була зі мною.

Profile

lilidiya: (Default)
lilidiya

March 2015

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 20th, 2017 09:48 pm
Powered by Dreamwidth Studios