lilidiya: (Default)
Все ніяк у нас не складеться. Хоча ідея мені дуже подобається! Старшенька проти :) )

І знову багато про Ольвію )
І трошки про Марту :) )

Порадьте щось, будьласочка (якщо дочитали до кінця, за що велике спасибі!)
lilidiya: (Default)
Сьогодні за одинь "зустріла" найважливіші моменти життя. Сьогодні почала вести "Школу народжувати" в Дрогобичі при Карітасі. Прийшли три вагітних і чотири інструктори :). Але пройшло добре! Зі знайомством, гімнастикою, моєю розповіддю про диво розвитку дитини в лоні матері та чайочком з пляцком наприкінці :).

Перед цим заходила до знайомої, яка народила дівчинку три тижні тому. Таке чудесне немовля!!! Я намагалася переконати з7-річну "новоспечену" маму, що дитинці потрібна лише її любов у вигляді ГВ, носіння на ручках, внутрішнього спокою та приємного голосу мами... Дивним було це спілкування... "З висоти свого польоту" розумію, як мало потребує дитина - лише те, що мама може їй дати. А ми, дорослі, так часто слухаємо не потреби дитини, а всякі різні теорії "як правильно або неправильно"... Молодій мамі замість любові і підтримки всі намагаються дати свою оцінку і розказати, "як має бути"...

Ще дзвонила моя колега з університету і розповіла про смерть свого батька. Для мене це не було неочікувано, в її батька пів року тому відмовили нирки. Але, як виявилося, помер він... від запалення легень... Коли його привезли в лікарню з гарячкою і кашлем - ніхто не захотів брати його у своє відділення... була підозра на туберкульоз. У прийомному покої він провів 5 годин, без жодної допомоги, без ліків... а потім помер в реанімації... Здається з медициною стає дедалі гірше... При тому, що поруч були рідні, готові платити...

А найважливішою подією стала менархе нашої старшої доньки! Росте дівчина...
В найближчих планах тата - купити коштовність і запросити в ресторан на побачення. Щоб офіційно стати її першим лицарем і охоронцем. Цю відповідальність тато колись передасть її майбутньому чоловіку :) А до тих пір дівчина має бути впевнена, що вона має захист і опіку. А наша любов буде з нею завжди!

lilidiya: (Default)
Поїхали ми з Ольвією та Іринкою у Львів на майстер-клас Людмили Гридковець. Василь вже другий день у Львові працює, тож Дануся залишилася вдома за старшу з Мартою та Евеліною. Казала, щоб я не переживала, в них все буде добре. Звичайно, я переживала... Але в них все було добре :)

Дануся повністю розписала день (коли які уроки, коли прогулянки, коли їжа, про мультики та ігри теж не забула :)


Read more... )
lilidiya: (Default)
За останній місяць півтора намалювалися нами кілька шедеврів:


Вгадаєте, де чий?

а тепер - розгадка. По-картинно :) )
lilidiya: (Default)
Тішуся неймовірно!!! Але по порядку...

На минулих вихідних Дануся була у Львові на сходинах, там потрохи готуються до Дня Пластуна (вже за 10 днів... як і Данусин день народження :). Готували з Юстиною і Софією трон в Юстини вдома (крісло обмотали золотою тканиною і ще щось там прикрашали). Ще зробили кактус на 20 см. Приїхала Дануся, то все розказує, а я дивуюся... Але то ще не кінець :)

В понеділок дзвонить Дануся, коли буде наступна репетиція, виявляється, що в середу (значить їде в середу знову до Львова) і виявляється, що в середу має привезти кактус... і не на 20 см, а на 2 метри, як в Мексиці... Послухала я то все і зрозуміла, що шансів нема... Нема з чого в нас тут робити двометрові кактуси... картонок-коробок немає... та й як його завезти... ще й Василь у Львові. Одним словом домовилась я з ним в понеділок ввечері, що щось придумає і зробить у Львові.

У вівторок зранку я пішла в церкву (в честь свята), а Дануся залишилась вдома (трохи прихворіла). Коли я прийшла, Дануся почала мене "нудити", як то вона має зробити кактус і завезти його у Львів. Але я то швидко припинила, бо не люблю говорити про те, що змінити неможливо (я знала, що нема з чого робити кактус...). Після обіду діти пішли на музику і малювання. Прийшли з купою картонних коробок... попросили в продуктовому магазині. І цілий вечір всі дружно вирізали кактус :) Звичайно, коробки з продуктів по розміру не тягнуть на коробки з-під холодильників, але Дануся придумала взяти "боковушку" коробки, а місця згину я підказала їй підкріпити картоном, що залишився (але вже у Львові, щоб везти його ще "складеним"). Кактус до двох метрів не дотягнув, але півтора має :))) І скоро поїде до Львова. Правда, по дорозі Дануся ще має купити кольоровий папір, щоб заклеїти його зеленим (баночки гуаші на ті півтора метра б не вистачило...)

Ось така вже у нас пластунка. Як і має бути - не чекає, поки їй зроблять, а сама шукає виходи :)
lilidiya: (Default)
Ввечері старшенькі мають свої обов"язки по прибиранню хати. Ольвія підмітає і миє кухню і сходи, а Дануся пилососить. Їй це більше подобається, бо під час цієї процедури може співати на весь голос. Чим і займається кожного разу :)

Ми купали Іринку сьогодні ввечері, а Дануся пилососила і співала різні реклами. На прохання Василя змінити репертуар відповіла театрально своє "Фе!". Василь вже не жартуючи сказав "Заспокійся!". Я вже думала, що Дануся образиться (вона швидко ображається, якщо зачіпати її творчість)...

А Дануся лише сказала: "Невдячна публіка!" і гордо вийшла.
lilidiya: (Default)
Дянуся брала участь в конкурсі присвяченому УПА. У двох номінаціях: авторський вірш і пісня. Пісню співала "Сотник Крук". Співала дуже чисто і гарно, але не на повну силу... Зайняла 2-ге місце!





А ось її вірш:

Памятаймо

Богдана Кондратик

Рідна Батьківщино!

Ти тепер єдина! Наша навіки!

Ми не пам’ятаєм, просто забуваєм

Що в кривавий танець йшли ті вояки,

Що все забували і дім покидали,

І йшли непокірно на поклик душі.

І все в них тремтіло і рани боліли,

І бачили свою смерть уві сні…

Та вранішнє сонце їх знову будило,

Неначе той спів солов’я –молодця.

І знову вставали, і знову боролись,

Боролися гідно і йшли до кінця.

А ніч-хуртовина вже степ покриває

І манить до себе журба-дрімота.

Та ні! Не здадуться ці  хлопці ніколи!

Їм краще вже смерть, ніж отая журба…

І чорнеє поле,

І тяжкі кайдани,

І плач материнський,

Незагоєні рани…

Усе пам’ятаймо,

Помолимось щиро

Нехай та Молитва

До Бога полине.


lilidiya: (Default)
Дануся читає російською!!! Довго нудилась і не хотіла брати в руки російські книжки, хоча фільми розуміє, та й живу мову теж. Нвіть часом відповідає. Але я вмовила спробувати (пообіцяла, що буду пояснювати всі незрозумілі слова чи вирази).

Пояснювати не довелось... Все і так зрозуміло. Вже прочитано два томи Конан-Дойля (за півтора тижні).УРА!!!
lilidiya: (Дануся)
Цей табір був з 8 по 19 червня, у селі Черниводи, на базі "Водограй".
Табір був з вивченням німецької мови. Нам всім дуже сподобалось, адже крім німецької сестрички встигали вигадувати ще багато рзних "пригод" і "перешкод":). На початку нас поділили по групах : Барони, Графи, Герцоги і Князі. Я попала у групу графинь, і мені там дуже сподобалось!!!
Забула зазначити, що крім груп у нас ще були рої : Шенборни ( молодші дівчата ), Ротшельди зі Львова ( старші дівчата ) і Берген Баба і компанія ( хлопці ). Ось наше точкування ( Ротшельдів ) :




А ось нше відкриття :


отки )
lilidiya: (Default)
З пластового табору! Де провела 12 днів. Відзначилась за творчість та багатогранність.
Read more... )
lilidiya: (Default)
Не вдалося зіграти Данусі екзамен три тижні тому, як планувалось... Похорони бабусі були в той день...

Тому Дануся грала зі всіма "відстаючими". Я навіть не знала, що діти можуть так грати... Я вже звикла до "високої планки" нашої вчительки і уявляла, що то всі так чудово все грають... І справді грають, бо на академконцертах чую виступи багатоьох дітей. Але ж у школі є всякі :). І останній академконцерт - традиційно для слабших. Шкода тільки, що Дануся почула, що "так теж можна грати"...

Дануся зіграла добре, на 10 балів. Правда, могла б і краще, але вона чомусь страшенно пережиала і в неї трусились руки...
Її висткп додам пізніше (чомусь комп не сприймає формат запису, буду думати, що з тим робити). А поки дві фотки. Вдячні маленькі слухачі (ми були на екзамені з меншенькими):


І Дануся. Ще перед іспитом:




lilidiya: (Default)
А після Першого Причастя Ольвії ми вернулись додому, смачненько пообідали (зробили піцу зі всіма складниками на замовлення Ольвії) і пішли в Парк Культури. Сьогодні, в честь Дня сім"ї Дануся з Форою знову виступали:




Поки ми чекали на виступ Данусі, два рази змокли. Абсолютно несподівано налетіла гроза з сильним ливнем. Другий раз, коли ми вже добирались додому. Тому, вийшовши з трамваю, ми мусіли забігти в під"їзд, бо дощ лив як з відра. Ми дуже поспішали, бо Василь хотів встигнути на останню електричку до Трускавця... Встиг! І навіть взяв з собою наплечник і мартусин велосипед (ми потрохи перебираємось на літо в Трускавець).
lilidiya: (Default)
Левус-Джазус співав Діти - Індіго:


І Купальську:


А потім ми поїхали до Мишки (під проливним дощем... змокли наскрізь, бо мусіли йти пішки від філармонії до готелю Львів через весь центр, бо там не їздять маршрутки...). Трохи пізніше до нас приєдналися Юрчик з Юлею (приїхали на два тижні додому!). Таким чином стався рідкісний момент, коли Дануся мала обох хресних батьків одночасно :). Останнім часом це трапляється раз на пару років... 

lilidiya: (Дануся)
Богдана
Женское
«Данная Богом» (слав.)

Богдана — послушный, добрый, покладистый и ненавязчивый ребенок. Ни родителям, ни воспитателям она не доставляет хлопот. Такой же остается и в школьные годы, вокруг нее всегда много друзей и подружек.

«Зимние» — с противоречивым характером, упрямы и настойчивы. Они ближе к отцу, чем к матери, да и вообще Богданы целиком в отца. Рожденные зимой — весьма активные особы, это тип «студентки-общественницы». Они рассудительны: сначала все тщательно продумают, а потом уже сделают.

«Летние» — мягче, намного добрее, но их доброта нередко доставляет им неприятности. Любят животных: собачек, кошечек, голубей. Они трудолюбивы, хорошо шьют и вяжут. Замуж выходят удачно. Трудно сходятся с новыми людьми и так же нелегко расстаются.

«Весенние» — ранимы и чувствительны, подвержены респираторным заболеваниям. У них развито чувство прекрасного, они умеют со вкусом одеваться. В доме у этих женщин всегда опрятно и уютно.

Богданы успешно работают врачами, инженерами, бухгалтерами, воспитателями, поварами, парикмахерами, портнихами, среди них встречаются актрисы, художницы, музыканты.
lilidiya: (Дануся)
Как известно, большинство детей находят в капусте. Или приносят аисты. Но только не младенца-Рыбу. Этот явился прямо из сказки, спустившись на нашу грешную землю по лунному свету.

Если вы приглядитесь к нему внимательнее, то увидите, что он необыкновенно похож на маленького эльфа или фею с мечтательными волшебными глазами. Что же касается крылышек, то они попросту сломались, пока он до вас добирался.

Несмотря на ангельский вид вашего младенца, характер у него далеко не ангельский. Он всегда сумеет настоять на своем, хоть и будет сопровождать свою решимость обольстительными улыбками и наивным взглядом на удивление прозрачных глаз. Если вы захотите представить, во что превратятся ваши дети через несколько лет, советую вам обратиться к книгам "Питер Пэн" или "Алиса в стране чудес". И тот, и другой персонаж наилучшим образом соответствуют вашим собственным детям, и неудивительно, что именно эти произведения часто становятся их настольными книгами, а персонажи - любимыми героями.

Больше всего на свете эти дети любят сказки; они будут заставлять вас играть в них всю жизнь, если вы чего-то хотите от них добиться. Другим детям достаточно пообещать в качестве награды лишнюю порцию десерта или поход в цирк. Этому же надо устроить цирк, театр и королевский дворец в собственном доме. Причем он не удовлетворится, если вы только на словах согласитесь играть роль Королевы или Кота в сапогах. Вы должны выглядеть точно так же, как вышеупомянутые персонажи, иными словами, надеть сапоги с ботфортами (если их у вас нет, придется раздобыть) и прицепить к поясу шпагу, или напялит парик с короной и надеть платье со шлейфом. Только тогда ваш ребенок позволит себя на что-нибудь уговорить.

Когда Рыбы немного подрастут, вам придется потратить уйму времени, чтобы приучить его к порядку и определенному расписанию. (Все эти вещи его тайные враги.)

Именно Рыбы принадлежат к тем несносным детям, которые предпочитают спать днем и играть по ночам, хотя это причиняет окружающим массу неудобств. Малыши-Рыбы способны даже убедить родителей, что читать, невзирая на поздний час, куда приятнее. Дети-Рыбы растут робкими и неуверенными, требуют массу внимания и забот. Немало усилий придется приложить, прежде чем они осознают свои уникальные природные способности.

В школе у Рыб будет много неприятностей из-за их неспособности усвоить те правила, которым другие дети подчиняются без всяких видимых усилий.

Зато мальчики и девочки-Рыбы необычайно артистичны и музыкальны. Они хорошо танцуют, рисуют, любят поэзию и сказки.

Дети-Рыбы не подчиняются чужим правилам, а любят устанавливать (ля себя) свои собственные. Если им пытаются в этом помешать, они ударяются в слезы. Рыбы предпочитают общество взрослых детским компаниям.

Рыб часто обвиняют во лжи. Но на самом деле это не ложь, а слишком богатое воображение, в силу которого они часто рассказывают небылицы. В таких случаях следует переключит ребенка на сочинение стихов или сказок, придумывание рисованных картинок. Как знать, может это со временем станет делом его жизни.

Рыбы очень нежны, душевно ранимы, чувствительны и мало приспособлены для жизни в этом огромном и жестоком мире. Поэтому от родителей потребуется много терпения, такта, мудрости и выдержки, чтобы научить ребенка соотносить свои мечты и надежды с суровой действительностью. И если вы научите его быть стойким и храбрым и плыть против течения, он однажды одарит мир одним из своих удивительных прозрений.

Profile

lilidiya: (Default)
lilidiya

March 2015

S M T W T F S
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031    

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 25th, 2017 11:44 am
Powered by Dreamwidth Studios